Abstract:
Актуальність цього наукового дослідження полягає у з’ясуванні сутності та особливостей правового регулювання відпусток медичних працівників в Україні. Мета цього дослідження – визначити особливості правового регулювання тих видів відпусток, які можуть бути надані медичним працівникам. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема теоретико-юридичний, формально-догматичний, порівняльно-правовий.
Результати дослідження полягають у тому, що час відпочинку медичного працівника авторами статті запропоновано розуміти як період вивільнення від виконання професійних обов’язків для відновлення працездатності та професійного розвитку. Визначено низку особливостей правового регулювання відпусток медичних працівників. Зазначено, що поряд із основною відпусткою медичним працівникам різних спеціальностей може бути призначено додаткову відпустку. Додаткові відпустки тривалістю від 7 до 25 днів надаються медичним працівникам окремих спеціальностей, які працюють у певних закладах охорони здоров’я, у зв’язку зі шкідливими або особливими умовами праці. Додаткові відпустки встановлені для таких медичних працівників, як: психіатри, патологоанатоми, реаніматологи, анестезіологи, акушери, епідеміологи, лікарі медико-соціальних експертних комісій, бюро судово-медичних експертиз, закладів охорони здоров’я по боротьбі зі СНІДом. Наголошено, що окремі категорії медичних працівників мають право на додаткову відпустку у зв’язку зі стажем безперервної роботи у сільській місцевості або на іншому місці роботи. Також медичні працівники мають право користуватися всіма видами додаткових соціальних відпусток, встановлених для всіх категорій працівників в Україні.
Висновок дослідження полягає в тому, що для вдосконалення правового регулювання трудових відносин медичних працівників запропоновано розробити спеціальний Закон України «Про статус медичного працівника». З урахуванням положень чинного законодавства сформульовано авторське визначення поняття «медичний працівник».
Description:
The relevance of this scientific research lies in clarifying the nature and features of the legal regulation of vacations for medical workers in Ukraine. The purpose of this study is to determine the specifics of the legal regulation of the types of vacations that may be granted to medical workers. The methodological basis of the study was general scientific and special legal methods of knowledge, in particular theoretical, formal, dogmatic, and comparative legal methods.
The results of the study are that the rest time of a medical worker is proposed to be understood as a period of release from professional duties for the restoration of work capacity and professional development. Several features of the legal regulation of medical workers’ vacations have been identified.
Please note that additional vacation may be assigned to medical workers of various specialties along with the main vacation. Additional vacations lasting 7 to 25 days are granted to medical workers of certain specialties who work in certain healthcare institutions due to harmful or special working conditions. Additional vacations are established for such medical workers as psychiatrists, pathologists, resuscitators, anesthesiologists, obstetricians, epidemiologists, doctors of medical and social expert commissions, bureaus of forensic medical examinations, and health care institutions for the fight against AIDS. It is emphasized that specific categories of medical workers have the right to additional vacation in connection with the experience of continuous work in rural areas or at another place of work. Also, medical workers have the right to use all types of additional social vacations, established for all categories of workers in Ukraine.
The study concludes that a special Ukrainian law "On the Status of Medical Workers" would improve the legal regulation of medical workers’ labor relations. Taking into account the provisions of the current legislation, an author’s definition of the term "medical worker" has been formulated.