Abstract:
У статті розглядаються зміни у пра вовому регулюванні корпоративних до говорів в національному законодавстві.
Акцентується увага на широкому спектрі змін, які відбулися за короткий час у цій сфері.
Зазначається про світові моделі корпоративних договорів та їх співвідно шення із моделлю, яка наявна у націо нальному законодавстві, зокрема у кон тексті суб'єктного складу корпоративних договорів. Наголошується на значенні
теоретичних підходів та необхідності їх врахування при вдосконаленні законодавства.
Встановлено, що законодавче регу лювання корпоративних договорів, яке спочатку передбачало конвергентну мо дель корпоративних договорів, суттєво змістилось у сторону англо-американ ської правової моделі, на користь чого
свідчить сприйняття законодавцем широ кого підходу до суб’єктного складу кор поративних договорів. Відтак зазначається про можливі проблеми, які виникатимуть через запровадження новел щодо розширення сторін корпоративного дого вору. Зокрема, в частині розуміння того, кого варто відносити до третіх осіб, які можуть бути стороною корпоративного договору.
Вказується про необхідність систем ності та узгодженості у правовому регу люванні, зокрема стосовно потенційних
сторін договору. Використання у законо давстві широкого підходу до визначення сторін корпоративного договору обумов лює необхідність як переосмислення предмету корпоративного договору у національному законодавстві, так і вдосконалення положень законодавства у частині встановлення обмежень, наприк лад щодо змісту корпоративного договору з третіми особами, із метою запобіга ння завдання шкоди правам та інтересам
інших учасників/акціонерів товариства та інтересам самого товариства.
