Короткий опис(реферат):
Problem statement. Artificial intelligence (AI) has become one of the greatest achievements of modern technological progress and the foundation for the creation of electronic justice. Many advanced countries around the world are already using it to optimize their judicial systems. Ukrainian justice is at the initial stage of digital transformation and requires the
introduction of the latest information technologies (IT). An urgent scientific problem is to analyze the advantages and challenges of applying AI technologies to increase the efficiency, transparency and accessibility of justice.
The purpose of the work is to study the possibilities of implementing artificial intelligence in justice and to identify key perspectives and challenges associated with the use of AI algorithms in the judicial system of Ukraine in the context of its integration with the European Union.
Methods. The work uses the comparison method – to analyze the level of development and efficiency of justice systems and to assess the availability of legal remedies in different countries of the world; the method of systematic literature review – to analyze the literature on the effectiveness of implementing AI tools in the judicial system; the method of legal expert analysis – to analyze the legislative norms on security, confidentiality and ethical use of data science tools in the legal field; the method of system dynamics – to study the possible consequences of introducing new technologies into thejustice system; the formal-logical method – to analyze the legal framework of the EU and Ukraine regarding the use of
artificial intelligence.
Results. It has been studied that AI technologies can simplify access to justice, increase its transparency and efficiency by automating routine processes, analyzing large data sets and supporting decision-making. The existence of threats of bias and discrimination of artificial intelligence algorithms has been argued. The necessity ofbalancing technological progress with respect for ethical norms and human rights has been substantiated. The current state of implementation of e-justice and AI in Ukraine has been analyzed. It is proposed to implement effective mechanisms for regulating digital transformation in the legal system of Ukraine, as provided for by EU legislation.
Conclusions. The analysis of existing scientific approaches to defining the concept of "artificial intelligence" and the tasks solved by AI-based systems in justice has been carried out. The features of information and legal support and international experience in the use of AI in the judicial systems of the world, in particular in the EU, have been studied. It has been established that even progressive states use AI algorithms for information support of court proceedings cautiously and partially due to the lack of a legislative framework and existing risks of bias and non-compliance with human rights. It is noted that the integration of AI tools into the judicial system of Ukraine, taking into account European experience, should become a priority of the digital transformation of justice. The use of AI provides undeniable advantages for increasing the efficiency and accessibility of judicial proceedings. However, there are risks that its conclusions may be biased or discriminatory. For the effective and safe use of artificial intelligence in the judicial system, it is necessary to develop a legislative framework for its regulation.
Суть розробки, основні результати:
Постановка проблеми. Штучний інтелект (ШІ) став одним із найбільших надбань сучасного технологічного прогресу і підґрунтям для створення електронного судочинства. Багато передових країн світу вже використовують його для оптимізації своєї судової системи. Українське правосуддя знаходиться на початковому етапі цифрової трансформації та потребує впровадження новітніх інформаційних технологій (ІТ). Актуальною науковою проблемою є аналіз переваг та викликів застосування технологій ШІ для підвищення ефективності, прозорості та доступності правосуддя.
Метою роботи є дослідження можливостей впровадження штучного інтелекту в правосудді та визначення ключових перспектив і викликів, пов’язаних із використанням алгоритмів ШІ в судовій системі України в контексті її інтеграції з
Європейським Союзом. Методи. У роботі використано метод порівняння ‒ для аналізу рівня розвитку й ефективності систем правосуддя та оцінювання доступності засобів правового захисту у різних країнах світу; метод систематичного огляду літератури ‒ для аналізу літератури з питань ефективності впровадження інструментів ШІ в судову систему; метод правового експертного аналізу ‒ для аналізу законодавчих норм щодо безпеки, конфіденційності та етичного використання інструментів науки про дані в юридичній сфері; метод системної динаміки ‒ для дослідження можливих наслідків впровадження нових технологій у системі правосуддя; формально-логічний метод ‒ для проведення аналізу нормативно-правової бази ЄС та України щодо застосування штучного інтелекту.
Результати. Досліджено, що технології ШІ можуть спростити доступ до правосуддя, підвищити його прозорість та ефективність за рахунок автоматизації рутинних процесів, аналізу великих масивів даних та підтримки ухвалення рішень.
Аргументовано існування загроз упередженості та дискримінації алгоритмів штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність збалансування технологічного прогресу із дотриманням етичних норм та прав людини. Проаналізовано поточний стан впровадження електронного правосуддя та ШI в Україні. Запропоновано імплементувати у правову систему України ефективні механізми регулювання цифрової трансформації, передбачені законодавством ЄС.
Висновки. Проведено аналіз існуючих наукових підходів до визначення поняття "штучний інтелект" та завдань, які вирішують системи на основі ШІ у правосудді. Досліджено особливості інформаційно-правового забезпечення та міжнародний досвід використання ШІ у судових системах країн світу, зокрема в ЄС. Встановлено, що навіть прогресивні держави використовують алгоритми ШІ для інформаційної підтримки судових процесів обережно та частково через відсутність законодавчої бази та існуючі ризики щодо упередженості та дотримання прав людини. Зазначено,
що інтеграція інструментів ШІ в судову систему України з урахуванням європейського досвіду має стати пріоритетом цифрової трансформації правосуддя. Використання ШІ надає беззаперечні переваги для підвищення ефективності та доступності правосуддя. Однак існують ризики, що його висновки можуть бути упередженими або дискримінаційними. Для ефективного та безпечного використання штучного інтелекту у судовій системі необхідно розробити законодавчі базу для його регулювання.