Abstract:
Тези присвячені визначенню правочину недійсним з підстав його фіктивності. Аргументовано, що фіктивний правочин належить до оспорюваних правочинів.
Фіктивний правочин негативно впливає на правопорядок, оскільки сторони правочину не намагаються вчиняти певні дії, які встановлені в нормах договору, вони не намагаються досягати певного позитивного результату від здійснення суб’єктивних прав. Підкреслено, що конструкція фіктивного правочину є комплексною та об’ємною, що надає можливість охоплювати й інші недійсні правочини (наприклад, фраударний правочин можна розглядати як різновид фіктивного правочину).