Abstract:
The ongoing war in Ukraine has significantly raised concerns about the safety of nuclear power plants (NPPs), especially in the context of the Zaporizhzhia NPP. This precarious situation has revealed substantial weaknesses in the existing global nuclear safety framework, emphasizing the need for sweeping reforms in international law. While the International Atomic Energy Agency (IAEA) has played a commendable role in advocating for nuclear safety through various resolutions, missions, and safety principles, the effectiveness of these efforts is compromised by Russia’s non-compliance and its ability to exercise veto power in the UN Security Council.
Confronting these challenges requires a diverse and comprehensive approach from the international community. This includes revising international legal structures, conducting in-depth studies on nuclear safety in conflict zones, and considering diplomatic initiatives like establishing safety zones around nuclear facilities. Another possible strategy is the deployment of peacekeeping forces, though geopolitical factors currently limit its viability. Resolving the nuclear safety concerns intensified by the Russia-Ukrainian war demands robust legal and political actions, coupled with innovative solutions and global cooperation.
Immediate and focused attention is crucial to avert any further escalation that risks a nuclear incident, posing dire threats not only to Ukraine but to the entire international community.
Description:
Триваюча війна в Україні значно підвищила занепокоєння щодо безпеки атомних електростанцій (АЕС), особливо в контексті Запорізької АЕС. Ця небезпечна ситуація виявила значні недоліки в існуючій глобальній системі ядерної безпеки, підкресливши необхідність глибоких реформ в міжнародному праві. Хоча Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) зіграло гідну роль у захисті ядерної безпеки через різноманітні резолюції, місії та принципи безпеки, ефективність цих зусиль скомпрометована недотриманням Росією своїх зобов’язань і її здатністю застосовувати право вето в Раді безпеки ООН. Протистояння цим викликам потребує різноманітного та комплексного підходу міжнародної спільноти. Це включає перегляд міжнародно-правових структур, проведення грунтовних досліджень щодо ядерної безпеки в зонах конфлікту та розгляд дипломатичних ініціатив, таких як створення безпечних зон навколо ядерних установок. Інша можлива стратегія – розгортання миротворчих сил, хоча геополітичні фактори наразі обмежують її життєздатність. Вирішення проблем ядерної безпеки, посилених російсько-українською війною, вимагає рішучих правових і політичних дій у поєднанні з інноваційними рішеннями та глобальною співпрацею. Негайна та цілеспрямована увага має вирішальне значення для запобігання будь-якій подальшій ескалації, яка може призвести до ядерного інциденту, створюючи серйозну загрозу не лише для України, але й для всього міжнародного співтовариства.