Abstract:
The article is focused on the analysis of the unity of law-enforcement approaches for resolving medical disputes and their significance for a single medical space formation. A great influence of case-law on the health care system functioning was established. The authors analyzed the most common disputes in the medical area, where achieving a reasonable balance of private and public interests is of great importance for a single medical space formation, namely for: ensuring information security in the healthcare sector; organizing medical examinations and preventive vaccinations; ensuring certain rights of patients (respecting the rights of persons with mental or behavioral disorders; realization of reproductive rights; ensuring the right of patients or relatives to compensation for moral damage caused during the provision of medical care). The key legal positions of the Supreme Court on such categories of cases were studied. It was noted that the activity of the European Court of Human Rights, which acts as a supranational mean of human rights protection, is important for national judicial practice. At the same time, the authors indicated a significant number of deviations from precedent practice, which is negatively perceived by the ECHR and recognized as violations of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Judicial monitoring as a modern tool for ensuring regulatory legal acts’ quality and effective mean for eliminating medical legislation’s defects was studied. The authors offered to use court decisions as law sources in order to overcome legislative gaps, ambiguous and contradictory legal interpretations.
Description:
Стаття присвячена аналізу єдності підходів правозастосування при вирішенні медичних спорів та їх значення для формування єдиного медичного простору. Встановлено значний вплив судової практики на функціонування системи охорони здоров’я.
Проаналізовано найбільш поширені спори в медичній сфері, в яких досягнення розумного балансу приватно-публічних інтересів має неабияке значення для формування єдиного медичного простору, а саме щодо: забезпечення інформаційної безпеки в сфері охорони здоров’я; організації медичних оглядів та профілактичних щеплень; забезпечення окремих прав пацієнтів (дотримання прав осіб з розладами психіки чи поведінки; реалізація репродуктивних прав; забезпечення права пацієнта чи родичів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час надання медичної допомоги). Розглянуто ключові правові позиції Верховного Суду по даним категоріям справ. Зазначено, що важливою для національної судової практики є діяльність Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), що виступає наднаціональним засобом захисту прав людини. Разом з тим, вказано на значну кількість відступів від прецедентної практики, що негативно сприймається ЄСПЛ й визнається порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Досліджено судовий моніторинг як сучасний інструмент забезпечення якості нормативно-правових актів та засіб ефективного усунення вад медичного законодавства.
Запропоновано використання судових рішень як джерела права з метою подолання законодавчих прогалин, неоднозначних та суперечливих правових інтерпретацій.