Abstract:
Правопорядок є базовою категорією юридичної науки, що пов’язана з державою, суспільством, окремою людиною. Його цінність у контексті існування суспільства та держави визнається на міжнародному рівні, саме тому аксіологія правопорядку є одним із важливих напрямів сучасної юриспруденції. Практичне впровадження ідей верховенства права, людиноцентристська концепція публічного адміністрування, розбудова соціальної, правової держави вимагають оновлення уявлень про цінність правопорядку для існування суспільства та держави. Усталені підходи до розуміння правопорядку, його зв’язку з категоріями права і законності, свободи та справедливості були сформовані переважно в парадигмі етатистського (активне втручання держави в економічне та політичне життя суспільства) праворозуміння, коли традиційна, формально-логічна методологія, всі основні засоби української державності вимагають суттєвого переосмислення.
