Значення правової свідомості та правової культури для ухвалення судових рішень

Abstract

Навіть в умовах війни проблема сталості судової системи, розбудови громадянського суспільства та демократичної правової держави є безпосередньо пов’язаною із розвитком правової свідомості і правової культури. Розглядаючи ситуацію в системі правосуддя слід вказати, що належний рівень правового мислення та правосвідомості має бути в судді, який має винести вмотивоване рішення, і сторін, які мають зрозуміти та сприйняти це рішення. Сучасні науковці стверджують, що правова культура – це рівень оволодіння суб’єктами суспільних відносин правовими цінностями, які з’явилися в результаті розвитку суспільства в галузі права. Тобто у разі зміни соціальної формації відбувається заміна правової основи суспільства, її колективної та індивідуальної свідомості та культури. Тому в цілому побудова системи судочинства, яка є основою правової держави, неможлива без юридичної поінформованості народу, без його правової культури та правосвідомості. Сутність правової культури судді та учасників судового процесу не має зводитися лише до правосвідомості громадян суспільства. Вона визначається як сукупність досягнень суспільства, його соціальних груп та громадян у галузі регулювання суспільних відносин, яке забезпечує верховенство права в суспільному житті, тобто панування у суспільному житті правових принципів справедливості і гуманізму, захисту прав і свобод людини, її честі і гідності, реальне забезпечення місця людини як вищої соціальної цінності. Підняттю правосвідомості всього нашого суспільства має слугувати підвищення життєвого рівня громадян України, убезпечення бізнесу, вільний розвиток особистості, посилення її захисту, в тому числу судового. Дані науки свідчать, що формування правової свідомості і правової культури в нашому суспільстві не відбувалося і не може відбуватися стихійно, саме собою. Воно має бути результатом активної діяльності суспільства, усіх його громадян, зокрема суддів. На формування правової свідомості і правової культури впливає увесь процес правотворчості, процес реалізації та застосування правових норм державними органами України, стан законності і правопорядку, розвиток правовідносин, можливість їх захисту в судовому порядку. Розкриття рушійних сил правової культури суспільства дозволяє вивести дослідження правової культури на нові рубежі з обліком інтенсивних процесів взаємодії національних правових культур. Значення цієї проблеми для України розкривається на прикладі адаптації законодавства України до міжнародних норм і стандартів прав людини, а також гармонізації законодавства України із нормативними актами Європейського Союзу. Головну увагу в процесі формування правової свідомості і правової культури суспільства потрібно все ж таки зосередити на формуванні в кожної людині позитивно-правових знань та психологічних механізмів поваги до права у структурі правосвідомості та правової культури особи. Успішне вирішення цих завдань залежить від багатьох факторів, але здебільшого від рівня організації правової освіти і виховання населення країни. Проблема правової свідомості і правової культури ще тривалий час буде актуальною, а необхідність її дослідження безпосередньо випливає із конституційного проголошення України правовою державою. Це обумовлює потребу в неухильному зростанні і досягненні високого рівня правової культури кожного громадянина, кожної посадової особи, кожного судді, на яких припадає головна робота у становленні України як правової держави.