Abstract:
У тезах зазначено, що чинним законодавством не передбачено, але й не заборонено звертатися до суду з позовом про визнання недійсним договору про злиття (приєднання), передавального акту чи розподільного балансу. Адже прийняття рішення про реорганізацію є не єдиним документом, що визначає порядок подальшого її здійснення. Безумовно, що оскарження рішення про реорганізацію та визнання його недійсним тягне за собою визнання недійсними договорів про злиття або приєднання, передавального акту чи розподільного балансу. В той же час у судовій практиці виникають непоодинокі випадки подання позовів щодо оскарження передавального акту чи розподільчого балансу, але суди йдуть шляхом незадоволення таких позовів, ґрунтуючись на тому, що зазначені документи не є такими, що породжують правові наслідки для юридичних осіб, що беруть участь у реорганізації, оскільки виступають лише інформативними зведеними документами, що можуть відображати фінансовий стан товариства. Щодо договорів про злиття (приєднання), в яких міститься інформація про передачу прав і обов'язків у порядку правонаступництва, конвертацію акцій, строк та умови її проведення та ін., то такі правочини як окремі юридичні факти, що виникають у процесі проведення реорганізації можуть бути оскаржені до суду та визнані недійсними, при цьому не впливаючи на процес проведення реорганізації в цілому.
