Витоки доктрини "res judicata" у римському праві

Пільков, Костянтин Миколайович

dc.contributor.author	Пільков, Костянтин Миколайович
dc.date.accessioned	2022-10-30T09:35:03Z
dc.date.available	2022-10-30T09:35:03Z
dc.date.issued	2020-05-16
dc.identifier.citation	Пільков К. Витоки доктрини res judicata у римському праві. П’яті Таврійські юридичні наукові читання : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 15–16 травня 2020 р. Київ: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020. С. 19–21.	uk_UA
dc.identifier.isbn	978-966-992-127-7
dc.identifier.uri	https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/528
dc.description.abstract	Res judicata, спочатку як складова максими, згодом доктрина, і, врешті, принцип, бере свій початок з права Давнього Риму, звідти набув поширення і зараз розглядається як складова принципу правової визначеності. Зародження та розвиток res judicata вказує на те, що як процесуальні правила, які згодом оформились у доктрину і принцип, цей підхід був спершу спрямований на економію процесу задля забезпечення публічного інтересу завершення суперечки, остаточності та авторитету судового рішення, що побічно також забезпечувало приватний інтерес, який полягав у індивідуальній правовій визначеності. Саме у такому синтезованому багатоаспектному значенні res judicata стає складовою універсально визнаної правової традиції у багатьох правових системах у нові і новітні часи.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Видавний дім «Гельветика»	uk_UA
dc.subject	римське право	uk_UA
dc.subject	res judicata	uk_UA
dc.title	Витоки доктрини "res judicata" у римському праві	uk_UA
dc.type	Thesis	uk_UA