Незважаючи на те, що прямої вказівки на право на страйк Загальна декларація прав людини не містила, вона відіграла значну роль у його проголошенні, передбачивши право на свободу асоціацій та створення профспілок. З цих прав було «виведено» право на страйк та безпосередньо закріплено у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права. На сьогодні ж право на страйк закріплено на конституційному рівні майже у всіх країнах з ринковою економікою.
Despite the fact that the direct reference to the right to strike Universal Declaration of Human Rights is not contained, it played a significant role in its announcement, providing freedom of associations and unions. These rights were "removed" the right to strike and the right enshrined in the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. Today is the right to strike is enshrined at the constitutional level in almost all countries with market economies.