Стаття присвячена цивільно-правовому аналізу відносин, які виникають в моделі SaaS (Software as a Service). Інформація є все проникаючим, все охоплюючим поняттям, значення якого зростає у зв’язку з цифровізацією суспільства. Надання інформаційних послуг є поширеним у правовому полі явищем, яке може існувати в двох формах: як окремий цивільно-правовий договір про надання інформаційних послуг, який розглядається як підвид загального договору про надання послуг; як структурний елемент численних інших видів цивільно-правових. Все більшого попиту в інформаційному світі набирає використання хмарних технологій та SaaS як однієї з форм хмарних обчислень, при якій користувачам надається дистанційний доступ до програмного забезпечення. Законодавство не містить спеціальних правових норм, які враховували б темпи розвитку ІТ, що створює проблему недостатньої правової визначеності. Суб’єкти правовідносин намагаються заповнити прогалини за рахунок елементів поіменованих договірних конструкцій в ЦК України, користуючись принципом свободи договору з урахуванням імперативних норм цивільного законодавства. В статті розглядаються різні варіанти юридичної кваліфікації відносин, які виникають при використанні програмного забезпечення як послуги. Правове оформлення відносин SaaS може відбуватися в різні способи: як договір найму (оренди) програмно-апаратного комплексу; як договір найму (оренди) комп’ютерної програми (примірника твору); як договір зберігання інформації; ліцензійний договір; як договір про надання інформаційних послуг; як змішаний договір. Найбільш складним є теоретико-правове відмежування та обґрунтування вибору між ліцензійним договором та договором про надання інформаційних послуг для врегулювання договірних відносин SaaS. Правове оформлення вказаних суспільних відносин зазвичай на практиці відбувається за допомогою ліцензійного договору, але такий підхід викликає сумнів в силу ряду причин. Зроблено висновок, що модель SaaS є нетиповим змішаним цивільно-правовим договором, що містить елементи ліцензійного договору та надання інформаційних послуг.
The article is devoted to the civil law analysis of the relations that arise in the SaaS (Software as a Service) model. Information is an increasingly pervasive, all-encompassing concept, the importance of which grows with the digitalization of society. The provision of information services is a common phenomenon in the legal field, which can exist in two forms: as a separate civil contract for the provision of information services, which is considered a subtype of the general contract for the provision of services; as a structural element of many other types of civil law. The use of cloud technologies and SaaS as a form of cloud computing, in which users are given remote access to software, is gaining increasing demand in the information world. The legislation does not contain special legal norms that would take into account the pace of IT development, which creates a problem of insufficient legal certainty. The subjects of legal relations try to fill the gaps at the expense of the elements of the named contractual constructions in Civil Code of Ukraine, using the principle of freedom of contract, taking into account the imperative norms of civil law. The article considers various options for legal qualification of relations that arise when using software as a service. Legal registration of SaaS relations can take place in different ways: as a lease contract of software and hardware; as a lease contract of a computer program; as an information storage agreement; license agreement; as an agreement on the provision of information services; as a mixed contract. The most difficult is the theoretical and legal separation and justification of the choice between the license agreement and the agreement on the provision of information services to regulate the contractual relationship of SaaS. The legal registration of these social relations is usually in practice through a license agreement, but this approach is questionable for a number of reasons. It is concluded that the SaaS model is an atypical mixed civil law agreement that contains elements of a license agreement and the provision of information services.
