The article analyses the process of evolution of land reclamation legislation in general and land reclamation credit in particular of the Russian Empire of the late XIX – early XX centuries. This period of Ukrainian history is known for the sharp aggravation of the agrarian issue, which was influenced by both internal and external factors associated with the global agrarian crisis. It was this circumstance that influenced the position of the central authorities, which since the end of the XIX century have been actively looking for a way out of the crisis, using land reclamation legislation along with other methods. In this regard, the authors paid special attention to the reclamation laws of May 6, 1896, May 29, 1900, and May 20, 1902, as well as the activities of the "local committees on the needs of the agricultural industry" of the Ukrainian provinces in 1902-1903 in the corresponding direction of work. The period of the Stolypin agrarian reform, when land reclamation legislation became an integral part of a broader government program to improve the quality of agricultural land and Land Management, is also not ignored.
У статті аналізується процес еволюції меліоративного законодавства в цілому та меліоративного кредиту зокрема у Російській імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Цей період української історії відомий різким загостренням аграрного питання, на яке вплинули як внутрішні, так і зовнішні чинники, пов’язані зі світовою аграрною кризою. Саме ця обставина вплинула на позицію центральних органів влади, які з кінця ХІХ століття активно шукали вихід із кризи, використовуючи разом з іншими методами меліоративне законодавство. У зв’язку з цим особливу увагу автори приділили меліоративним законам від 6 травня 1896 р., 29 травня 1900 р. та 20 травня 1902 р., а також діяльності «місцевих комітетів на потреби сільськогосподарської промисловості» в українських губерніях у 1902-1903 роках за відповідним напрямом роботи. Не залишився поза увагою і період столипінської аграрної реформи, коли меліоративне законодавство стало невід’ємною частиною ширшої державної програми підвищення якості сільськогосподарських угідь та землеустрою.
