Неоригінальна база даних як об'єкт інформаційних відносин: цивільно-правовий аспект.

Abstract

Статтю присвячено визначенню правової природи неоригінальної бази даних у цивільному праві. Проаналізовано положення Директиви 96/9/ЄС «Про правовий захист баз даних» та Закону України «Про авторське право і суміжні права». Виокремлено ознаки неоригінальної бази даних: нетворчий характер праці, практичне призначення та наявність кількісних і/або якісних інвестицій. Обґрунтовано недоцільність охорони таких баз даних за моделями суміжних прав і права sui generis через їхній динамічний характер. Запропоновано авторське визначення неоригінальної бази даних і її класифікацію: за формою фіксації (паперові, електронні), за структурою (прості, складні), за спрямованістю (комерційні, некомерційні). Зроблено висновок, що неоригінальна база даних є інформаційним продуктом і може розглядатися як об'єкт інформаційних відносин у межах цивільного права.