Інституційна спроможність органів публічної влади у впровадженні національного стандарту доступного житла для досягнення цілей сталого розвитку

Abstract

У тезах досліджено інституційну спроможність органів публічної влади щодо впровадження національного стандарту доступного житла як інструменту реалізації житлової політики та досягнення Цілей сталого розвитку. Встановлено, що сучасна система забезпечення доступним житлом характеризується значною варіативністю підходів на державному та місцевому рівнях, що ускладнює формування єдиних стандартів житлового забезпечення. Обґрунтовано, що новий Закон України «Про засади житлової політики» створює правові передумови для розроблення та впровадження національного стандарту доступного житла.

Запропоновано визначення національного стандарту доступного житла як самостійного нормативно-правового акта, який встановлює мінімальні вимоги до будівництва та експлуатації житла, умови набуття права на доступне житло, засади фінансування відповідних програм та механізми взаємодії держави, органів місцевого самоврядування і бізнесу у сфері житлового забезпечення. Визначено, що інституційна спроможність органів публічної влади у цій сфері полягає у здатності формувати нормативну основу функціонування стандарту, забезпечувати координацію його реалізації та здійснювати контроль за дотриманням установлених вимог. Зроблено висновок, що впровадження національного стандарту доступного житла сприятиме підвищенню ефективності житлової політики, забезпеченню соціальної справедливості та створенню належних умов для сталого розвитку територіальних громад.