Вступ. Конституція України проголошує захист права власності, а також підтверджує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно, право власності та інші майнові права мають гарантуватися засобами державного регулювання. Загрози праву власності та іншим майновим правам громадян і суб’єктів господарювання часто виникають під час застосування процедур банкрутства. У таких випадках захист права власності потрібен не лише боржнику чи банкруту, але й іншим учасникам процедур банкрутства, зокрема кредиторам. Підвищити ступінь захисту права власності та інших майнових прав учасників процедур банкрутства в Україні можливо із використанням досвіду та нормативної бази ЄС як політико-економічної організації, входження до складу якої задекларовано Україною як певне проміжне завдання на шляху до економічного і соціального добробуту держави та громадян.
Мета. За мету статті поставлено визначення напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні з урахуванням досвіду і положень інтегрованого спільного законодавства ЄС.
Матеріали і методи. Для досягнення мети статті виглядає необхідним застосування відомих класичних, а також відносно нових методів наукового пізнання. Так, важливим буде застосування історико-правового методу, за допомогою якого можна виділити ознаки досліджуваних явищ і процесів у ретроспективі й екстраполювати на сучасність; економіко-правового методу, який дозволить поєднати розуміння об’єктивних економічних законів та суб’єктивних юридичних актів законодавства, прийнятих і виконуваних у суспільстві, на основі чого з’ясувати складні аспекти захисту права власності та інших майнових прав і інтересів учасників процедур банкрутства. Також безумовно важливим буде застосування методу порівняння, за допомогою якого можна буде співставити законодавство і практику застосування процедур банкрутства в окремих державах-членах ЄС та Україні. За допомогою герменевтики можна буде вірно розтлумачити положення і значення нормативних актів держав-членів ЄС та України, а за допомогою аналітико-синтетичного та індуктивного і дедуктивного методів можна буде надати гіпотези та визначити їх достовірність, систематизувати інформацію, піддати її критичному аналізу та вивести обґрунтовані висновки і зробити пропозиції.
Результати. Аналіз положень КУзПБ, Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС 2019/1023, а також найближчих перспективних змін законодавства ЄС дозволив констатувати перехід українського законодавства про неплатоспроможність у трирічній перспективі (на реалізацію у національному законодавстві держав-членів ЄС положень інтегрованої Директиви про неплатоспроможність відводиться два роки та дев’ять місяців) до стану «кредитороорієнтованого»; визначити напрями підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні. Серед останніх організація обміну інформацією про право власності та інші майнові права боржника (банкрута) й інших учасників процедур банкрутства із державами-членами ЄС (після входження України до ЄС); підготовка українських банків до передачі українським та зарубіжним арбітражним керуючим, державним органам і внесення до міжнародних реєстрів інформації про операції із нерухомим і рухомим майном, акціями та майновими правами клієнтів; забезпечення нормативної і практичної можливості оскарження кредиторами угод, укладених боржником стосовно його майнових активів, до початку провадження у справі про банкрутство; запровадження процедури передпакетного продажу потенційним боржником частини свого майна із завершенням договору купівлі-продажу після початку провадження у справі про банкрутство та ін.
Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на реалізацію наведених напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні у короткостроковій (трирічній) перспективі.
Introduction. The Constitution of Ukraine proclaims the protection of property rights, and also confi rms the right of everyone to own, use and dispose of their property. The right to property must be guaranteed by means of state regulation. Threats to the property rights of citizens and economic entities often arise during the application of bankruptcy procedures. In such cases, protection of property rights is needed not only by the debtor or bankrupt, but also by other participants in bankruptcy proceedings, in particular creditors. It is possible to increase the degree of protection of property rights in Ukraine using the experience and regulatory framework of the EU as a political and economic organization, membership of which is declared by Ukraine as a certain intermediate task on the way to the economic and social well-being of the state and citizens.
Purpose. The purpose of the article is to identify areas for improving the protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine, taking into account the experience and provisions of integrated common EU legislation.
Materials and methods. The study employs an integrated methodological framework combining classical and contemporary approaches, including the historical-legal, economic-legal, comparative and hermeneutic methods, alongside analytical-synthetic, inductive and deductive reasoning.
Results. Analysis of the provisions of the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures, Directive 2019/1023 of the European Parliament and of the Council of the EU, as well as the nearest prospective changes in EU legislation allowed us to state the transition of Ukrainian insolvency legislation in a three-year perspective (two years and nine months are allocated for the implementation of the provisions of the Integrated Insolvency Directive into the national legislation of the EU Member States) to the state of «creditor-oriented»; to identify areas for increasing the protection and public-legal protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine. Among the latter are the organization of information exchange on the ownership of the debtor (bankrupt) and other participants in bankruptcy proceedings with EU member states (after Ukraine’s accession to the EU); preparation of Ukrainian banks for the transfer to Ukrainian and foreign arbitration managers, state bodies and entry into international registers of information on transactions with real estate and movable property, shares and property rights of clients; ensuring the regulatory and practical possibility for creditors to challenge agreements concluded by the debtor regarding his property assets before the commencement of bankruptcy proceedings; introduction of a procedure for Pre-pack proceedings sale by a potential debtor of part of his property with the completion of the purchase and sale agreement after the commencement of bankruptcy proceedings, etc.
Prospects. Further research should be aimed at implementing the above directions for increasing the protection of property rights and other property rights in bankruptcy procedures in Ukraine in the shortterm (three-year) perspective.
