Короткий опис(реферат):
Актуальність проблематики зумовлена тим, що правила створення академічних творів регулюються як нормами освітнього законодавства, так і положеннями права інтелектуальної власності. При цьому вони відрізняються за своєю юридичною природою: норми академічної доброчесності належать до публічного права, тоді як положення авторського права та інших інститутів інтелектуальної власності – до приватноправової сфери. Визначено, що в освітньому праві та авторському праві існують розбіжності щодо розуміння ідеї як об’єкта правової охорони. У контексті академічної доброчесності ідея може розглядатися як результат інтелектуальної діяльності, а її незаконне привласнення – як академічний плагіат, тоді як в авторському праві ідея не є об’єктом правової охорони. Крім того, в авторському праві визначено поняття «плагіат», а в освітньому праві – «академічний плагіат».
Водночас відмінність простежується також у меті правового регулювання: інститут авторського права спрямований передусім на захист майнових і немайнових прав авторів або їхніх правонаступників, тоді як норми академічної доброчесності орієнтовані на забезпечення достовірності наукової діяльності. Обґрунтовано, що встановлення факту академічного плагіату не може зводитися виключно до констатації порушення авторського права, оскільки ці види правового регулювання мають різні об’єкти охорони, підстави відповідальності та правові наслідки. Доведено, що кваліфікація академічного плагіату потребує комплексного застосування норм освітнього законодавства, локальних актів закладів освіти та окремих положень авторського права з урахуванням мети академічної діяльності й специфіки академічного твору. Наголошено, що норми авторського права у сфері академічної діяльності мають похідний характер від освітнього права та відрізняються за функціональною спрямованістю, зокрема щодо забезпечення академічної доброчесності та охорони прав авторів.
Встановлено, що процедура виявлення академічного плагіату визначається як на нормативному, так і на локальному рівнях – в окремих закладах вищої освіти та наукових установах. Сформульовано, що академічний плагіат є освітнім правопорушенням, яке передбачає порушення етичних та освітніх норм щодо створення академічного твору, зокрема ненадання достовірної інформації про авторство використаних ідей і текстів, а також порушення процедури його створення, зокрема виконання наукових робіт на замовлення іншими особами.
Суть розробки, основні результати:
The relevance of this issue stems from the fact that the rules governing the creation of academic works are regulated both by educational legislation and by the provisions of intellectual property law. At the same time, these norms differ in their legal nature: academic integrity standards belong to the sphere of public law, whereas copyright law and other intellectual property institutions fall within the domain of private law. It has been established that educational law and copyright law differ in their understanding of an idea as an object of legal protection. In the context of academic integrity, an idea may be regarded as a result of intellectual activity, and its unlawful appropriation may constitute academic plagiarism, whereas under copyright law an idea is not protected as such. In addition, copyright law defines the concept of “plagiarism,” while educational law uses the concept of “academic plagiarism”.
At the same time, the difference is also evident in the purpose of legal regulation: the institution of copyright law is aimed primarily at protecting the moral and economic rights of authors or their successors, whereas academic integrity standards are focused on ensuring the credibility of scholarly activity. It is substantiated that establishing the fact of academic plagiarism cannot be reduced solely to identifying a copyright infringement, since these types of legal regulation have different objects of protection, grounds for liability, and legal consequences. It is proven that the qualification of academic plagiarism requires the comprehensive application of educational legislation, local regulations of educational institutions, and certain provisions of copyright law, taking into account the purpose of academic activity and the specific nature of an academic work. It is emphasized that copyright provisions in the field of academic activity are derivative of educational law and differ in their functional orientation, particularly with regard to ensuring academic integrity and protecting authors’ rights.
It has been established that the procedure for detecting academic plagiarism is defined both at the regulatory level and at the local level, namely within particular higher education institutions and research establishments. It is formulated that academic plagiarism constitutes an educational offence involving a breach of ethical and educational standards governing the creation of an academic work, in particular the failure to provide accurate information about the authorship of used ideas and texts, as well as a violation of the procedure for its creation, including the preparation of scholarly works by other persons on commission.