Короткий опис(реферат):
У тезах обґрунтовано, що інституціоналізація міської резильєнтності має розглядатися як один із пріоритетних економіко-правових напрямів повоєнного відновлення України, оскільки саме вона забезпечує безперервність критично важливих публічних послуг, захист соціальних прав і формування передумов для макроекономічної стабільності. Показано, що міська резильєнтність має подвійне значення: у соціально-правовому вимірі вона пов’язана з виконанням державою конституційних зобов’язань, а в економічному — із зниженням ризиків для бізнесу, відновленням економічної активності та залученням інвестицій. Особливу увагу приділено суспільній значущості юридично обов’язкових стандартів резильєнтності як гарантії соціальної справедливості та захисту вразливих груп населення. Запропоновано стратегічні напрями подальшого наукового опрацювання проблеми, зокрема уніфікацію стандартів резильєнтності, розвиток фінансових стимулів для приватного сектору, запровадження систем вимірювання й аудиту, а також інтеграцію відповідних стандартів у публічні закупівлі, договірні відносини та територіальне планування.