Вступ. Сучасна економіка світу і будь-якої більш або менш розвиненої країни не може розвиватися без застосування досягнень науково-технічного прогресу, передусім у площині цифрових техногій. Проте розвиток НТП та поширення цифровізації (диджиталізації), як і будь-які суспільно-політичні чи економічні явища або процеси, різнополярно впливають на суспільство та економіку. Крім переваг з’являються і нові загрози.
Мета. За мету статті поставлено з урахуванням підходів, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи, обґрунтувати напрями формування збалансованої моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час.
Матеріали і методи. Досягнення сформульованої достатньо складної і комплексної мети передбачає необхідність застосування комплексу відомих методів наукового пізнання. Серед них пріоритет має бути наданий застосуванню методу порівняння (компаративному методу) під час дослідження актів європейського та українського законодавства, застосуванню аналітико-синтетичного методу під час дослідження правозастосовної практики. Комплексні історико-правовий та економікоправовий методи мають пояснити причинно-наслідковий зв’язок між багатьма досліджуваними явищами і процесами. Системно-структурний метод повинен сприяти з’ясуванню обсягів господарської й адміністративної компетенції суб’єктів державного регулювання забезпечення кібербезпеки. Застосування методу аналогії дозволяє екстраполювати фізичні і біологічні явища і процеси на соціальні з метою розкриття природи останніх. Метод сходження від абстрактного до конкретного і від простого до складного, що спирається і випливає із аналітико-синтетичного методу, повинен сприяти дослідженню складових моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки і формулюванню частин нової концепції. Також використовувалися й інші методи, що будуються на матеріалістичній діалектиці, а також сучасні методи, підґрунтям яких є синергетика і герменевтика, що дозволяє характеризувати спорадичні нелінійні і непрогнозовані явища і процеси, які можуть позитивно чи негативно впливати на забезпечення кібербезпеки в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.
Результати. Під час дослідження враховано підходи, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи. Визначено потребу в оновленні концептуальних актів українського законодавства у бік розширення напрямів і способів інвестування інноваційної діяльності, покликаної забезпечити кібербезпеку із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час. Вказано на пріоритетність доповнення чинних актів, аніж розробку і прийняття нових. Запропоновано доповнити Розділ ІІІ «Формування та виконання Національної програми інформатизації» чинного Закону України «Про національну програму інформатизації». Імплементація, навіть у переробленій формі, загальних положень про поширення диджиталізації та забезпечення кібербезпеки двох названих «порядків» для Європи сприятиме об’єднанню українського та європейського кіберпросторів і відбуватиметься у загальній канві імплементації Acquis communautaire до українського законодавства. Запропоновано імплементувати положення обох названих «порядків» для Європи про інноваційне інвестування та фінансування діяльності із забезпечення кібербезпеки до Розділу ІV «Фінансове забезпечення Національної програми інформатизації» Закону України «Про національну програму інформатизації». Також підтримано прийняття проєкту закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», завдяки чому буде підтверджено першість України в утворенні нових сил у складі ЗСУ, а також підвищено спеціалізацію у протидії ворожим кібератакам в умовах дії правового режиму воєнного стану та ефективній роботі в часи повоєнного відновлення.
Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на розробку змін і доповнень до законодавства України про розвиток диджиталізації і забезпечення кібербезпеки, особливо до Закону України «Про національну програму інформатизації».
Introduction. The modern economy of the world and any more or less developed country cannot develop without the application of scientific and technological progress, primarily in the field of digital technologies. However, the development of scientific and technological progress and the spread of digitalization, like any socio-political or economic phenomena or processes, have a multipolar impact on society and the economy. In addition to the advantages, new threats also appear.
Purpose. The purpose of the article is to substantiate the directions of forming a balanced model of sustainable investment in the innovatively significant sphere of cybersecurity, taking into account the approaches implemented in the EU Member States in accordance with the New European Innovation Agenda for Europe and the Digital Agenda for Europe, with the aim of repelling the aggressor in a special period and securing cyberspace in the post-war period.
Materials and methods. Achieving the formulated rather complex and comprehensive goal requires the use of a set of well-known methods of scientific knowledge. Among them, priority should be given to the use of the comparison method (comparative method) when studying acts of European and Ukrainian legislation, and the use of the analytical-synthetic method when studying law enforcement practice. Complex historical-legal and economic-legal methods should explain the cause-and-effect relationship between many studied phenomena and processes. The system-structural method should help clarify the scope of economic and administrative competence of subjects of state regulation of cybersecurity. The use of the analogy method allows extrapolating physical and biological phenomena and processes to social ones in order to reveal the nature of the latter. The method of ascending from the abstract to the concrete and from the simple to the complex, which is based on and follows from the analyticalsynthetic method, should contribute to the study of the components of the model of sustainable investment in the innovatively significant sphere of ensuring cybersecurity and the formulation of parts of the new concept. Other methods based on materialist dialectics were also used, as well as modern methods based on synergetics and hermeneutics, which allow characterizing sporadic nonlinear and unpredictable phenomena and processes that can positively or negatively affect the provision of cybersecurity in Ukraine under martial law and post-war recovery.
Results. The study took into account the approaches implemented in the EU Member States in accordance with the New European Innovation Agenda for Europe and the Digital Agenda for Europe. The need to update the conceptual acts of Ukrainian legislation towards expanding the areas and methods of investing in innovative activities designed to ensure cybersecurity with repelling the aggressor in a special period and securing cyberspace in the post-war period was identified. The priority of supplementing existing acts rather than developing and adopting new ones was indicated. It is proposed to supplement Section III “Formation and Implementation of the National Informatization Program” of the current Law of Ukraine “On the National Informatization Program”. The implementation, even in a revised form, of the general provisions on the spread of digitalization and ensuring cybersecurity of the two named “orders” for Europe will contribute to the unification of the Ukrainian and European cyberspaces and will take place in the general framework of the implementation of the Acquis communautaire into Ukrainian legislation. It is proposed to implement the provisions of both named “orders” for Europe on innovative investment and financing of cybersecurity activities into Section IV “Financial support of the National Informatization Program” of the Law of Ukraine “On the National Informatization Program”. The adoption of the draft law of Ukraine “On Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine” was also supported, which will confirm Ukraine’s primacy in the formation of new forces within the Armed Forces of Ukraine, as well as increase specialization in countering hostile cyberattacks under the legal regime of martial law and effective work during postwar reconstruction.
Prospects. Further research should be aimed at developing amendments and additions to the legislation of Ukraine on the development of digitalization and ensuring cybersecurity, especially to the Law of Ukraine "On the National Informatization Program".
