Невизнання та оспорювання корпоративних прав як підстави захисту суб’єктивних корпоративних прав.

Abstract

Стаття присвячена дослідженню невизнання та оспорювання суб’єктивних корпоративних прав особи як підстав для захисту корпоративних прав. Констатується відсутність чітких критеріїв за якими було б можливо визначити у кожному спірному випадку є обраний спосіб захисту ефективним, чи ні, виходячи зокрема з підстав захисту, призводить до різної правозастосовчої практики У даній статті автором робиться спроба розкрити зміст таких понять як «невизнання» та «оспорювання» корпора- тивних прав, визначити їх характерні ознаки. Ретельно проаналізовано правову позицію про оспорювання права у пасив- ній та активній формі. Автором були опрацьовані наявні наукові визначення вказаних понять та характеристики їх за змістом. А також, здійснено аналіз судової практики з питань особливостей захисту невизнаних або оспорюваних корпоративних прав особи. Наводиться приклад оспорюваного корпоративного права у суді про спори з визначення розміру частки та розміру статутного капіталу, при яких особа звертається за захистом у суд з метою визначення розміру своєї частки, учас- ником з іншого боку виступає як інший учасник, що оспорює розмір частки, так і саме товариство. Як треті особи участь у спорі можуть брати і реєстратори, які мають обов’язок обліку таких часток, і відповідно корпоративних прав, які особа здобуває з них В результаті дослідження сформо- вано ряд характерних ознак, які прита- манні невизнанню та оспорюванню кор- поративних прав. Зокрема, визначено спільні та відмінні риси, які їх характеризують а також особливості захисту права у таких випадках.