Стаття присвячена одній з актуальних проблем міжнародного комерційного арбітражу — відмові у визнанні та виконанні арбітражних рішень на територіях держав — членів ЄС внаслідок порушення публічного порядку. Обґрунтовано, що в рамках права ЄС фактично відсутні положення, які б встановлювали універсальні правила такої процедури. Загальним правилом у таких випадках для держав — членів ЄС є слідування положенням Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р., яка є чинною для всіх 27 держав ЄС. Конвенція встановлює порядок визнання та виконання арбітражних рішень, визначає коло підстав для відмови у такій процедурі. Однією із найважливіших підстав відмови визнання та виконання рішень МКА вважається порушення публічного порядку держави, при цьому відсутні чіткі формулювання цієї категорії у національних законодавствах держав — членів ЄС, що негативно впливає на вирішення спорів в порядку арбітражного розгляду. Доведено, що у найбільш широкому розумінні під публічним порядком слід розуміти як основоположні засади суспільного, політичного і державного устрою певної країни. Розмитість поняття «публічний порядок» в арбітражному законодавстві держав — членів ЄС призводить до суперечливої практики, коли стосовно одного і того ж арбітражного рішення на стадії визнання та виконання у різних країнах приймаються різні рішення — протилежного характеру. Відтак відмінності в розумінні цієї фундаментальної категорії національними судами держав — членів ЄС породжують проблеми на шляху визнання арбітражних рішень, а, отже, можуть негативно позначатися на проведенні МКА. Тому зроблено висновок про те, що Суд ЄС має виробити єдині критерії оцінки поняття «публічний порядок Співтовариства», яке «згладить» відмінності в підходах судів з різних держав — членів ЄС, і тим самим створити більш сприятливий клімат для арбітражного вирішення комерційних спорів сторін в Європі.
The article is devoted to one of the urgent problems of international commercial arbitration — the refusal of recognition and enforcement of arbitral awards in the territories of EU Member States due to a breach of public order. It is substantiated that in the framework of EU law there are in fact no provisions that would establish universal rules for such a procedure. The general rule in such cases for EU member states is to follow the provisions of the New York Convention on the Recognition and Enforcement of Foreign Arbitral Awards of 1958, which is in force for all 27 EU states. The Convention establishes the procedure for recognition and enforcement of arbitral awards, determines the range of grounds for refusal of such a procedure. One of the most important reasons for refusing to recognize and enforce ICA decisions is considered to be a violation of public order. However, there is no clear wording of this category in the national legislation of the EU member states, which negatively affects the settlement of disputes through arbitration. It is proved that in the broadest sense, public order should be understood as the basic principles of social, political and state system of a country. The vagueness of the concept of «public order» in the arbitration legislation of the EU Member States leads to a contradictory practice, when the same arbitral award at the stage of recognition and enforcement in different countries are different decisions — the opposite. Consequently, differences in the understanding of this fundamental category by the national courts of the EU Member States create problems in the way of recognition of arbitral awards and, therefore, may have a negative impact on the conduct of the ICA. It is therefore concluded that the Court of Justice should develop common criteria for assessing the concept of «public policy of the Community», which will «smooth out» differences in the approaches of courts from different EU Member States, and thus create a more favorable climate for arbitration of commercial disputes. Europe.
