У статті розглядаються історія створення, цілі та діяльність Королівського інституту арбітрів (Chartered Institute of Arbitrators - CIArb) - саморегулівної організації спеціалістів у сфері арбітражу та альтернативного вирішення спорів, яка отримала Королівську хартію (Royal Charter) від Британської королеви Єлизавети II, та на даний час об’єднує понад 17 500 членів у близько 150 країнах з метою сприяння та полегшення використання механізмів альтернативного вирішення спорів (ABC) по всьому світу.
Автор аналізує напрямки нормотворчої діяльності Королівського інституту арбітрів: (1) створення власних актів різного ступеню обов’язковості з різних аспектів арбітражу та ABC і для різної цільової аудиторії, (2) участь у міжнародному нормотворчому процесі через надання коментарів робочим групам ЮНСІТРАЛ, що займаються розробкою нових міжнародно-правових інструментів у сфері арбітражу та ABC, (3) участь у національному нормотворчому процесі у Великобританії через надання консультативних висновків на запити щодо законопроектів, а також через реалізацію функцій секретаріату Парламентської групи всіх партій Великобританії (APPG) з ABC, (4) запуск глобальних ініціатив і стандартів щодо ефективного і безпечного місця арбітражу.
Окрема увага в статті приділена власним актам CIArb у сфері міжнародного комерційного арбітражу.
The article examines the history, goals, and activities of the Chartered Institute of Arbitrators (CIArb), a self-regulating organization of arbitration and alternative dispute resolution (ADR) practitioners, incorporated by a Royal Charter from Queen Elizabeth II. As of now, it brings together over 17,500 members in approximately 150 countries to promote and facilitate the use of ADR mechanisms worldwide.
Tire author analyses the directions of the rulemaking activity of the Chartered Institute of Arbitrators: (1) creating its own acts of varying degrees of binding effect on different aspects of arbitration and ADR for various target audiences, (2) participating in the international lawmaking process by providing comments to the UNCITRAL working groups engaged in developing new international law instruments in the field of arbitration and ADR, (3) participating in the national lawmaking process in the UK by providing consultation responses on draft bills, as well as performing the functions of the secretariat of the UK's All-Party Parliamentary Group (APPG) on ADR, and (4) launching global initiatives and standards for effective and safe seat in international arbitration.
Special attention in the article is dedicated to CIArb’s own acts in the field of international commercial arbitration.
