Суспільний та правовий порядок: тенденції регулювання приватних відносин у житловій сфері

Abstract

Метою статті є розгляд основних тенденцій формування суспільного та правового порядку у житловій сфері. Основний Закон України окрім людино центричного підходу до діяльності держави (стаття 3) конституював підхід до розуміння правового порядку (стаття 19), за яким а) ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша); б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга). Формування приватного порядку можливе у двох варіаціях: 1) приватні регулятори діють максимізуючи власну вигоду без врахування публічного інтересу але не заподіюючи шкоди третім особам; 2) протягом регулювання встановлюються стандарти для третіх осіб, котрі матеріалізують цей процес не беручи у ньому участі. Житловий кодекс (далі – Кодекс) встановлює житлові права (стаття 9) та обов’язки громадян (стаття 10). Житлові обов’язки складають групу щодо цільового користування, а також договірні обов’язки щодо комунальних послуг. Законом встановлені відповідні межі регулювання приватними засобами, однак відповідно до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку належна реалізація таких меж є сумнівною. Зважаючи на подвійну правову природу житлових прав щодо меж індивідуальних дій осіб та державного заперечення їх охорони, виникає запитання щодо загальної конструкції здійснення житлових прав та виконання житлових обов’язків приватноправовими інструментами. За основу для формування нової моделі у Кодексі можуть слугувати приписи Цивільного кодексу України (статті 12 – 14) та наукові напрацювання у цій сфері. Приватні учасники мають гарантувати виконання мінімальних житлових стандартів, а також сприяти їх утвердженню та збільшенню, оскільки фактичні соціальні відносини різняться від унормованих Кодексом, прийнятим в інших соціально-економічних умовах. Основними тенденціями у формуванні суспільного порядку є правленням впорядкування житлових відносин приватними інструментами, зокрема в межах діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та запровадження правил у житлових комплексах. Правовий порядок оформлюється відповідно до потреб житлової сфери, зокрема щодо збереження житла, формування вимог до належного житла та приватних інструментів впливу на власників (користувачів) житла. Суспільний порядок у житловій сфері не відповідає стану нормативного регулювання. Майбутній ЖК України має ґрунтуватися на нових принципах, які знайшли своє широке відображення у науковій літературі. Наступним напрямом досліджень є приватноправовий режим, що встановлюється з метою цільового використання житла та забезпечення житлових прав громадян.