Правова природа та особливості надання медичних послуг медичними працівниками: вектор української доктрини

Abstract

Наукове дослідження присвячене особливостям правового регулювання адміністративних і трудових відносин, які виникають під час надання медичних послуг медичними працівниками. Вивчено положення законодавства, які регулюють правові засади охорони здоров’я, ліцензування закладів охорони здоров’я, трудові відносини. Досліджено положення підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють перелік лікарських посад, особливості тривалості робочого часу та відпусток медичних працівників окремих спеціальностей. Проаналізовано праці науковців, які досліджували вимоги до якості медичних послуг, захист прав пацієнтів та особливості правового регулювання трудових відносин медичних працівників. Стверджено, що правовою основою надання медичних послуг медичними працівниками є законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, зокрема Кодекс законів про працю України й Основи законодавства про охорону здоров’я. З’ясовано, що в законодавстві закріплено визначення медичної послуги, вимоги до медичних працівників, а також особливості правового регулювання надання медичних послуг, а саме: заклади охорони здоров’я можуть працювати лише за наявності ліцензії; вимоги до якості медичних послуг закріплено в підзаконних нормативно-правових актах; під час надання медичних послуг необхідно забезпечити захист прав пацієнтів; окремою постановою Кабінету Міністрів України закріплено перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я; у законодавстві встановлено вимоги до кваліфікації медичних працівників, професійні права, обов’язки та правові обмеження; підзаконними актами Кабінету Міністрів України передбачено скорочений час і додаткові відпустки для лікарів багатьох спеціальностей; під час воєнного стану можливе подовження тривалості робочого часу лікарів; за порушення трудових обов’язків медичні працівники можуть бути притягнуті до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.