Окремі аспекти удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей на основі аналізу правозастосовної практики місцевих судів

Abstract

Постановка проблеми. Поява нового інфекційного захворювання завжди є складною ситуацією і вимагає від органів державної влади вжиття швидких дій для ефективного захисту населення, запобігання та попередження його поширення. Запровадження карантину в Україні призвело до необхідності посилення відповідальності за порушення його правил та встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей. Відміна карантину на всій території України та існування постійної загрози виникненню нових епідемій зумовлює необхідність проведення аналізу правозастосовної практики місцевих судів з метою вжиття заходів для удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей. Методи. Для вирішення завдань дослідження використано низку методів наукового пізнання, серед яких: статистичний – при розкритті питання судової статистики розгляду справ цієї категорії, формально-юридичний – при визначенні актуальних проблем під час розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності та ухваленні рішень; порівняльно-правовий – при аналізі санкцій статті 44-3 КУпАП, 42 КУпАП, 325 КК України. Мета роботи – розкрити проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за порушення карантину людей на підставі аналізу судових рішень за період з 2020 по 2022 роки, а також розробити пропозицій з удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил карантину. Результат. Здійснено аналіз правозастосовної практики місцевих судів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення порядку правил карантину людей, що надало можливість виділити актуальні проблеми, а також запропонувати напрями удосконалення адміністративної відповідальності у цій сфері. Висновки. Проведений аналіз правозастосовної практики місцевих судів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей свідчить, що на практиці мету встановлення такої адміністративноївідповідальності не досягнуто. Суворість та безальтернативність санкції статті 44-3 КУпАП спонукала суддів закривати провадження та звільняти порушників від адміністративної відповідальності із застосування малозначності правопорушення. З метою забезпечення принципів доцільності та невідворотності адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 44-3 КУпАП, запропоновано зміни до цієї статті, а саме: виокремлення декількох частин задля диференціації диспозицій та санкцій, передбачення повторності вчинення протиправного діяння, доповнення переліку видів адміністративних стягнень (громадські роботи, адміністративний арешт), перегляд розміру штрафів і приведення їх у відповідність з подібними адміністративними правопорушеннями, що містяться в КУпАП, а також з нормами Кримінального кодексу України.