ВИТРЕБУВАННЯ ДОКАЗІВ З ІНІЦІАТИВИ СУДУ В МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

Abstract

Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК). Можливість збирання доказів судом за масною ініціативою за чинним ЦПК України мають обгрунтовуватися не як виключення із принципу змагальності, а як реалізація принципу пропорційності та балансу приватних і публічних інтересів в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно правовий інтерес у ефективності. Водночас аналіз судової практики виявив певні недоліки суду щодо змісту ухвал про витребування доказів з власної ініціативи, що можна пояснити відсутністю визначення недобросовісної поведінки сторін щодо доказів, а відповідно й різних юридичних наслідків за її різні прояви. У результаті аналізу цивільного процесуального законодавства, дослідження судової практики був зроблений висновок, що сама по собі недобросовісна поведінка сторін щодо доказів, в залежності від їїзмісту може мати різні юридичні наслідки - витребування доказів з ініціативи суду, заходи процесуального примусу (тимчасове вилучення доказів для дослідження судом), постановлений окремої ухвали. Відтак нечіткість законодавства щодо визначення підстав активності суду у доказовій діяльності впливає на формування підходів суду, що інколи є суперечливими. Ключові слова: цивільне судочинство, докази, витребування доказів з ініціативи суду, ухвала суду, цивільна справа, дискреційні повноваження суду.