Про можливі зміни у правовому статусі Служби судової охорони

Abstract

У статті було поставлено мету – провести аналіз законів і підзаконних актів, якими регулюються відносини із забезпечення безпеки функціонування українських судів співробітниками Служби судової охорони, спеціалізованої наукової і практичної літератури, відповідних відносин, і на основі цього зробити пропозиції з удосконалення теоретичних викладок, законодавства і правил його застосування. Досягнення мети стало можливим за допомогою застосування класичних та сучасних методів наукового пізнання, насамперед – аналізу. Авторами вказано на необхідність активізації зусиль у напрямі зміцнення державою судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості, що вимагається від України Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Надано достойну оцінку державі за включення норм, якими визначається адміністративно-правовий статус Служби судової охорони та її співробітників, до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та затвердження рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року Положення про Службу судової охорони. Натомість авторами зазначено, що новий державний орган – Служба судової охорони – має приблизно ту саму компетенцію, що і її попередники – охоронні структури у складі Національної поліції України. Одними із небагатьох відмінностей є підпорядкування і знаходження Служби судової охорони у судовій системі України: підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Схожість компетенції Служби судової охорони та різних відділів Національної поліції України, майже однакові соціальні та фінансові гарантії, а також адміністративно-правовий статус співробітників Служби дозволили авторам зробити пропозицію щодо розширення компетенції Служби судової охорони у бік наділення її окремими повноваженнями із здійснення оперативно-розшукової діяльності у межах, які мають бути чітко обмежені за підставами та колом осіб законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про виконавче провадження», «Про оперативно-розшукову діяльність» та Положенням про Службу судової охорони. Зроблені пропозиції у разі їх реалізації законодавчим органом держави повинні сприяти подоланню проблеми невиконання рішень українських судів та, відповідно, виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

The purpose of the article is to conduct analysis of laws and by-laws that regulate relations on ensuring the security of the functioning of Ukrainian courts by the employees of the Judicial Security Service, of specialized scientific and practical literature, of the relevant relations; and on that basis to make suggestions for improving theoretical statements, legislation and rules of its application. Achieving the purpose became possible through the use of classical and modern methods of scientific cognition, primarily analysis. The authors have pointed out the need to intensify efforts in the area of strengthening the state’s judicial power, increasing its efficiency, guaranteeing its independence and impartiality, which is required from Ukraine by the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand. Decent assessment was made to the state for the inclusion of norms determining the administrative and legal status of the Judicial Security Service and its employees into the Law of Ukraine “On Judiciary and the Status of Judges” and approval of the Regulations on the Judicial Security Service by the decision of the High Council of Justice dated from April 4, 2019. Instead, the authors have stated that the new state agency – the Judicial Security Service – has approximately the same competence as its predecessors – security units within the National Police of Ukraine. One of the few differences is the subordination and affiliation of the Judicial Security Service to the judicial system of Ukraine: it is accountable to the High Council of Justice and is under control of the State Judicial Administration of Ukraine. The similarity of the competence of the Judicial Security Service and various departments of the National Police of Ukraine, almost the same social and financial guarantees, as well as the administrative and legal status of the Service’s employees allowed the authors to make a suggestion on expanding the competence of the Judicial Security Service in granting it with certain powers to carry out operative and search activities in terms that must be clearly limited according to the grounds and the range of persons by the Laws of Ukraine “On Judiciary and the Status of Judges”, “On Enforcement Proceedings”, “On Operative and Search Activities” and the Regulation on the Judicial Security Service. The ade suggestions, in case of their implementation by the legislative agency of the state, should contribute to overcoming the problem of non-implementation of decisions of Ukrainian courts and, accordingly, the fulfillment of the requirements of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand.