Конституційні засади забезпечення права особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля

Abstract

Актуальними проблемами сьогодення, що торкаються кожного жителя планети і від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні – проблеми використання невідновних ресурсів, питання відновлення відновних ресурсів, гармонізації взаємин людини і природи, охорони довкілля, екологічної безпеки кожного із нас. Право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля нерозривно пов’язано з питаннями безпеки – від глобальної до індивідуальної. У зв’язку з поглибленням світової екологічної кризи, загостренням інших глобальних проблем та війною в Україні більшого значення набувають національні та міжнародні заходи щодо розв’язання окремих питань екологічної безпеки. Поява перспектив співробітництва України та НАТО у сфері екологічної безпеки зумовила встановлення відповідних відносин у межах Хартії про особливе партнерство України з НАТО і її структурами: розвивається взаємовигідне співробітництво у сфері екологічної безпеки та у сфері управління ліквідацією наслідків катастроф; передбачається удосконалення можливостей реагування на регіональному рівні та суміщення (узгодження) дій під час ліквідації наслідків катастроф не лише глобального, а й регіонального характеру. Це питання найбільш гостро постає на сучасному етапі. Така співпраця вимагає формування ефективної моделі екологічно стійкого розвитку, а Конституція України на сьогодні дозволяє її формувати.