Принцип res judicata як складова публічного порядку

Abstract

Принцип res judicata має два аспекти дії, а саме позитивний, який полягає в забезпеченні остаточності та обов’язковості для сторін судового рішення у конкретній справі, та негативний, який реалізується у наступних судових процесах між тими ж сторонами і спрямований на недопущення повторного розгляду вже вирішеної справи. Особливий публічний інтерес складає саме позитивний аспект дії res judicata, саме на ньому зосереджує свою увагу ЄСПЛ, коли вказує на необхідність поваги до принципу. Натомість, негативний аспект дії принципу, через який він реалізується у наступних судових процесах, має становити, перш за все, приватний інтерес. Не йдеться про те, що публічний інтерес в ньому відсутній, однак питання процесуальної економії, яка для держави досягається забезпеченням дії цього принципу у наступних судових процесах, має менше значення, ніж остаточність і обов’язковість судового рішення у тому процесі, в якому його було прийнято. З урахуванням цього, відсутні підстави для покладення на суд обов’язку під час вирішення справи без посилання зацікавленої сторони ex officio встановлювати існування рішень, які мають значення res judicata.