«Батьківське відчуження»: щодо криміналізації діяння

Abstract

У тезах доповіді досліджено тяжке для дитини, одного з її батьків та суспільства явище – батьківське відчуження, яке вчиняється іншим із батьків; вказано, що українське кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство можна назвати «злочинцецентристським», за яким у потерпілого, свідків, слідчого та інших співробітників правоохоронних органів значно менше прав і державних гарантій, ніж у підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного чи засудженого. На противагу цьому приклади з деяких азійських держав вказують на те, що найбільш ефективним засобом профілактики скоєння злочинів та правопорушень є наявність у законодавстві можливості застосування жорсткого покарання та реальна відсутність можливості відкупитися від нього. Тому, на нашу думку, сьогодні слід говорити не про декриміналізацію, а навпаки – про посилення відповідальності та запровадженні відповідальності за вчинення певних дій, які раніше не визнавалися злочинними.

The abstracts of the report examine a difficult phenomenon for the child, one of his parents and society - parental alienation, which is committed by the other parent; it is indicated that the Ukrainian criminal and criminal procedure legislation can be called loyal to violators. Thus, the victim, witnesses, investigator and other law enforcement officers have significantly fewer rights and state guarantees than the suspect, accused, defendant or convict. The need to criminalize parental alienation is pointed out.