Питання забезпечення економічного суверенітету вітчизняних суб’єктів господарювання у сфері надання освітніх послуг

Abstract

Якщо держава майже не фінансує освіту, то повинна хоча б стимулювати її розвиток. За посередництва основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, зазначених у пункті 2 статті 12 Господарського кодексу України, можуть стимулюватися вітчизняні навчальні заклади незалежно від освітньо-кваліфікаційного рівня та форми власності. Серед останніх можна прогнозувати підвищення ролі державного замовлення у сфері надання освітніх послуг. За допомогою цього засобу регулюючого впливу держава стимулює навчальні заклади до підвищення рівня послуг. Оплачуючи послуги кращих вітчизняних навчальних закладів, держава сприяє збереженню та збільшенню кількості робочих місць та якості матеріальної бази. З іншого боку, держава скеровує сферу надання освітніх послуг у бік підготовки фахівців, потрібних у господарській сфері.

If the state does not finance education about, it should at least encourage its development. The mediation of fixed assets regulatory effect on the activity of economic entities, referred to in paragraph 2 of Article 12 of the Economic Code of Ukraine, can be stimulated domestic educational institutions regardless of educational qualification and ownership.