Абсолютні права людини у сфері охорони здоров’я: які є правові підстави обмеження

Abstract

У статті досліджено правову природу абсолютних прав людини у сфері охорони здоров’я, їх правовий зв’язок із конституційними правами, особистими немайновими правами та особливості цивільно-правового регулювання. Обґрунтовано, що права повнолітньої дієздатної людини на згоду на медичне втручання, на відмову від медичного втручання, на отримання медичної інформації про себе належать до конституційних абсолютних прав, що передбачає спеціальний порядок обмеження даних права на засадах Конституції України. Закріплення конституційних прав людини у спеціальному законодавстві в якості особистих немайнових прав фізичної особи повинно переслідувати мету забезпечення додаткового захисту даних прав та додаткових механізмів для їх здійснення

The article examines the legal nature of human rights in the field of health care. It is substantiated that certain personal inalienable rights of an adult able-bodied patient are derived from the constitutional absolute human rights. These include the right to consent to medical intervention, the right to refuse medical intervention and the right to receive medical information about oneself. The status of law as an absolute constitutional presupposes certain objective differences in the exercise of this right by man and in the mechanism of intervention of the state and other participants in relations in its exercise. Therefore, the enshrinement of constitutional human rights in special legislation should pursue the goal of providing additional protection of these rights and additional mechanisms for their implementation. In particular, the inclusion of constitutional human rights in civil law should provide additional legal guarantees for respect for the dignity and inviolability of the person in civil relations and additional civil remedies for the realization of human autonomy in the field of medicine. The author offers some civil remedies for the patient to exercise their absolute rights.