Громадське об’єднання та громадська організація: дихотомія понять

Abstract

The article is devoted to the analysis of the dichotomous essence and species affiliation of public organizations, public associations and associations of citizens. Since the term «public associations» with the adoption of the Law of Ukraine «On Public Associations» at the legislative level replaced the term «associations of citizens», there was a need to analyze the relationship between these concepts and the term «public organization». The study found that in the scientific literature there is no single approach to understanding this concept. It is proposed to understand a public association as a non-entrepreneurial society created to satisfy and protect legitimate social, economic, creative, national-cultural, sports and other common interests, the members of which may be natural persons (public organization) and natural or legal persons union) and which acquires the status of a legal entity from the moment of state registration. It is substantiated that a public organization and a public union are not organizational and legal forms, but types of public association, which differ in subject composition. It has been established that the essential features of public associations are their special legal capacity, non-entrepreneurial nature of activity, nonprofit, special purpose of creation and activity and membership character. It was found that non-entrepreneurial societies, which, like public associations, are types of associations of citizens, include: political parties, charitable organizations; religious organizations; consumer cooperatives; association of co-owners of an apartment building, etc. It is substantiated that a special type of association of citizens is a creative union, which is also a type of public organization. It is argued that the concept of «public association» is narrower than the concept of «association of citizens», and is essentially a variant of the latter. Public organizations and public associations are types of public associations, and the latter, in turn, together with political parties, charitable and religious organizations, are a type of citizens’ associations.

Стаття присвячена аналізу дихотомічної сутності та видової належності громадських організацій, громадських об’єднань та об’єднань громадян. Оскільки термін «громадські об’єдання» із прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання» на законодавчому рівні замінив термін «об’єднання громадян», виникла потреба в аналізі питання про співвідношення вказаних понять та терміну «громадська організація». У результаті дослідження встановлено, що у науковій літературі відсутній єдиний підхід до розуміння вказаного поняття. Запропоновано під громадським об’єднанням розуміти непідприємницьке товариство, яке створюється для задоволення і захисту законних соціальних, економічних, творчих, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, членами якого можуть бути фізичні особи (громадська організація) та фізичні або юридичні особи (громадська спілка) і яке набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Обґрунтовано, що громадська організація та громадська спілка є не організаційно-правовими формами, а різновидами громадського об’єднання, які відрізняються за суб’єктним складом. Встановлено, що сутнісними ознаками громадських об’єднань є їх спеціальна правоздатність, непідприємницький характер діяльності, неприбутковість, спеціальна мета створення і діяльності та членський характер. Виявлено, що до непідприємницьких товариств, які як і громадські об’єднання, є видами об’єднань громадян, належать: політичні партії, благодійні організації; релігійні організації; споживчі кооперативи; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та ін. Обґрунтовано, що особливим видом об’єднань громадян є творча спілка, яка є і видом громадських організацій. Обґрунтовано, що поняття «громадське об’єднання» вужче, ніж поняття «об’єднання громадян», і є по суті різновидом останнього. Громадські організації та громадські спілки є видами громадських об’єднань, а останні у свою чергу разом із політичними партіями, благодійними та релігійними організаціями є видом об’єднань громадян.