Правові засади підприємницької діяльності за участю дітей у цифровому середовищі

Abstract

У статті визначено правові засади підприємницької діяльності за участю дітей у цифровому середовищі. Актуальність теми зумовлена тим, що розвиток цифрових технологій спричинив появу нових форм участі дітей в економічних відносинах, зокрема через створення контенту в соціальних мережах, ведення блогів, участь у рекламній діяльності та отримання доходу від монетизації цифрових платформ. Така діяльність має ознаки підприємницької, однак її правове регулювання залишається фрагментарним і потребує системного осмислення. Відсутність комплексного правового регулювання створює ризики для реалізації прав дитини, тому формування спеціального правового режиму у цій сфері є необхідною умовою забезпечення балансу між економічною активністю та захистом найкращих інтересів дитини. Наголошено на необхідності розмежування молодіжного підприємництва та дитячого підприємництва. Визначено, що діти-інфлюенсери – це неповнолітні (діти до 14 років та підлітки віком 14–18 років), які створюють, поширюють або беруть участь у цифровому контенті в соціальних мережах та на онлайн-платформах, впливаючи на поведінку, думки чи споживчий вибір своєї аудиторії та отримуючи при цьому дохід чи інші матеріальні вигоди. Розкрито, що під найкращими інтересами дитини в контексті підприємницької діяльності батьків, пов’язаної з використанням зображення та здібностей дитини, варто розуміти пріоритетний захист фізичного, психологічного та соціального благополуччя дитини, що вимагає запобігання експлуатації, надмірному залученню до комерційної діяльності та порушенням права на приватне життя. Наголошено, що батьки виступають основним суб’єктом підприємництва, а дитина – похідним суб’єктом, який має право на потенційне отримання доходу та збереження найкращих інтересів. Дитина є суб’єктом очікування прибутку у вигляді особистого немайнового блага (зокрема відомої репутації, брендового імені) та економічного доходу. Обґрунтовано доцільність запровадження спеціальних правових гарантій щодо обліку й збереження доходів дитини, контролю за умовами її участі у створенні цифрового контенту та захисту її права на приватність. Підкреслено, що вдосконалення національного законодавства у цій сфері має здійснюватися з урахуванням міжнародного досвіду та принципу пріоритетності найкращих інтересів дитини. Доведено необхідність правової регламентації підприємницьких відносин за участю дитини.