Особливості перетворення підприємств державного сектора економіки у господарські товариства

Abstract

З прийняттям 9 січня 2025 року Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», ГК України буде скасовано через 6 місяців після опублікування Закону в газеті «Голос України» від 27 лютого 2025 року, який набрав чинності 28 лютого 2025 року та буде введений в дію через шість місяців після набрання чинності, тобто 28 серпня 2025 року. Натомість, основним регулюючим актом стане Цивільний кодекс України, у якому відтепер будуть регулюватися всі базові договірні, корпоративні, майнові питання. Всі інші, більш детальні правила упорядкування діяльності субʼєктів господарювання, потрібно врегульовувати при такому переході на рівні спеціального законодавства. Зокрема, у звʼязку з вказаними подіями у найближчому часі відбудеться обов’язкова корпоратизація державних підприємств, що зумовило закріплення заборони створення нових державних та комунальних підприємств, упорядкування організаційно-правових форм підприємств та їх перетворення чи ліквідацію. Варто підкреслити, що запроваджені зміни особливо не зумовили глобальних проблем їх реалізації для функціонування підприємницьких юридичних осіб, оскільки вихідні принципи та спеціальні норми закріплені у ЦК України і спеціальних законах, застосування яких у діяльності цих юридичних осіб характеризується позитивною динамікою впровадження цих нормативних положень в життя. Скасування норм ГК України особливо не вплинуло на їх функціонування ще й тому, що спеціальне корпоративне законодавство постійно оновлюється відповідно до рекомендацій, принципів та директив Європейського Союзу і не потребує додаткової господарсько-правової регуляції. Хоча важливим нині стоїть питання змін, до яких ще потрібно адаптуватися у практиці застосування, що стосуються таких інструментів, як господарські зобов’язання, щодо яких правові прогалини потрібно буде усунути у майбутньому. Наразі практика застосування повинна буде оперувати виключно «цивільними зобов’язаннями», без особливих правил регулювання.