https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/163 2026-09-07T18:08:36Z 2026-09-07T18:08:36Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1309 2026-08-28T09:00:16Z 2026-06-25T00:00:00Z

Дотримання конституційних свобод суддів та забезпечення інформаційної безпеки діяльності господарських судів в умовах воєнного стану Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan У тезах доповіді вказано, що демократична Україна не може обмежити право на закордонний відпочинок суддів та інших представників різних гілок центральної влади і місцевого самоврядування. Резюмовано, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та обмеження у багатьох правах громадян України українські судді господарських судів, які володіють інформацією про стан діяльності українських та інших суб’єктів бізнесу, корпоративні конфлікти, кредиторські і дебіторські заборгованості тощо, мають інструктуватися керівництвом судів, письмово попереджатися про дотримання правил «інформаційної безпеки» за кордоном. Не зайвим також буде запровадження підвищеної дисциплінарної відповідальності керівників підрозділів та керівників судових, правоохоронних, законодавчих органів загалом за дії підлеглих за межами України, пов’язані із навмисним чи необережним поширенням таємної, суспільно важливої, чутливої тощо інформації.; The report's theses indicate that a democratic Ukraine cannot restrict the right to vacation abroad of judges and other representatives of various branches of central government and local self-government. It is summarized that under the conditions of the legal regime of martial law and restrictions on many rights of citizens of Ukraine, Ukrainian judges of commercial courts who have information about the state of activities of Ukrainian and other business entities, corporate conflicts, creditors' and debtors' debts, etc., should be instructed by the leadership of the courts, and be warned in writing about compliance with the rules of "information security" abroad. It would also not be superfluous to introduce increased disciplinary liability of heads of departments and heads of judicial, law enforcement, legislative bodies in general for the actions of subordinates outside Ukraine related to the intentional or careless dissemination of secret, socially important, sensitive, etc. information.

2026-06-25T00:00:00Z Аврамова, Ольга Євгенівна https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1298 2026-07-29T10:44:46Z 2023-02-17T00:00:00Z

Цивільно-правове регулювання метавсесвіту: постановка проблеми Аврамова, Ольга Євгенівна У дослідженні розглянуто правову природу феномену метавсесвіту та висвітлено особливості його цивільно-правової й приватноправової регламентації. Сформульовано авторську позицію щодо комплексної структури правовідносин у віртуальному просторі, яка охоплює п'ять основних напрямів. Зокрема, проаналізовано корпоративні відносини (зовнішні , зокрема між бенефіціаром та користувачами, і внутрішні , а також інститути права інтелектуальної власності, що застосовуються до метавсесвіту та створених у ньому об’єктів (включно з авторськими, патентними правами та перспективним правом віртуальної власності). Значну увагу приділено питанню охорони особистих немайнових прав особи через її ототожнення з нематеріальним благом — аватаром, необхідності деталізованого захисту персональних даних та договірному регулюванню угод із цифровими об'єктами. Визначено, що правовідносини у метавсесвіті поєднують майновий і немайновий характер, що вимагає широкого застосування приватноправових інструментів. Обґрунтовано нагальну потребу в подальших наукових дослідженнях для виявлення та характеристики цифрового (віртуального) права як самостійної категорії.утні Аврамова О.Є. Цивільно-правове регулювання метавсесвіту: постановка проблеми. Цивільне право: проблеми теорії та правозастосування : матеріали XXІ наук.-практ.конф., присвяч. 101-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (Харків, 17 лют. 2023 р.). Харків : НЮУ імені Ярослава Мудрого, 2023. С. 129-133.

2023-02-17T00:00:00Z Гевко, Володимир Львович https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1293 2026-07-03T15:53:46Z 2026-03-27T00:00:00Z

Правовий статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство Гевко, Володимир Львович У сучасний період у науковій доктрині та правозастосовній практиці спостерігається підвищена увага до дослідження й нормативного вдосконалення правового статусу такої специфічної фігури у процедурі банкрутства, як «уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів)» боржника. У науковій літературі та правозастосовній практиці здійснюється комплексний аналіз і тривають дискусії щодо низки проблемних питань, пов’язаних із процесуальним становищем уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справах про банкрутство. Зокрема, предметом наукового осмислення є питання щодо характеру та підстав її участі у відповідних провадженнях, у тому числі в межах позовного провадження, пов’язаного зі справою про банкрутство. Особливої уваги набуває з’ясування того, чи виступає така особа як фізична особа та/або адвокат (представник), який діє в інтересах засновника (учасника, акціонера) боржника у розумінні статті 58 Господарського процесуального кодексу України, чи ж вона наділена 34 самостійним процесуальним статусом як окремий суб’єкт провадження у справі про банкрутство як учасник у справі, визначений абз. 30 ч. 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Окремим дискусійним аспектом є трансформація її процесуального статусу у випадку, коли вона бере участь у спірних правовідносинах як сторона у справі, зокрема позивач, у спорі, що розглядається за правилами позовного провадження відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи про банкрутство.

2026-03-27T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1292 2026-07-02T09:09:01Z 2026-06-05T00:00:00Z

Застосування прецеденту у господарському процесі України в умовах зближення правових систем та імплементації Acquis Європейського Союзу Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Викладене у тезах доповіді дозволяє навести зроблений раніше висновок, за яким: «українські господарські суди повинні вивчати і брати до уваги рішення європейських та вітчизняних судових інституцій вищих інстанцій: Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Ухвалені раніше рішення наведених судів мають виступати орієнтиром, певним вегвізіром чи підказкою напряму руху до ухвалення вірного рішення зараз. На їх основі не може бути ухвалене рішення. Суд повинен послатися на норми Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України». Відповідно, зараз має тривати робота із визначення критеріїв обов’язковості застосування судовими органами України, особливо судами господарської юстиції, рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, а також найвищих судів України. Об’єктивні процеси зближення двох основних сімей триватимуть та поглиблюватимуться, а держави Європи перебуватимуть в авангарді цих процесів.; The above-mentioned in the report's theses allows us to state the conclusion made earlier, according to which: "Ukrainian commercial courts should study and take into account the decisions of European and domestic judicial institutions of higher instances: the Court of Justice of the EU, the ECHR, the Constitutional Court of Ukraine, the Economic Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, national courts of the EU member states. Previously adopted decisions of the above-mentioned courts should serve as a guideline, a certain guide or a hint of the direction of movement towards adopting the correct decision now. A decision cannot be made on their basis. The court must refer to the norms of the Constitution of Ukraine, laws and by-laws of Ukraine, as well as the norms of acts of international institutions, the consent to the mandatory application of which was previously granted by the Verkhovna Rada of Ukraine." Accordingly, work should now continue on determining the criteria for the mandatory application by the judicial bodies of Ukraine, especially by the courts of economic justice, of the decisions of the Court of Justice of the EU, the ECHR, as well as the highest courts of Ukraine. The objective processes of rapprochement between the two main families will continue and deepen, and the states of Europe will be at the forefront of these processes.

2026-06-05T00:00:00Z