<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Неперіодичні видання</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/158" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/158</id>
<updated>2026-10-20T06:31:15Z</updated>
<dc:date>2026-10-20T06:31:15Z</dc:date>
<entry>
<title>Виселення з житла</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1326" rel="alternate"/>
<author>
<name>Аврамова, Ольга Євгенівна</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1326</id>
<updated>2026-10-18T17:54:39Z</updated>
<published>2019-05-24T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Виселення з житла
Аврамова, Ольга Євгенівна
У тезах розглянуто виселення з житла як припинення проживання шляхом звільнення приміщення та/або видалення з нього мешканців. Обґрунтовано, що правова природа виселення залежить від умов і мети його застосування. Тому виселення може розглядатися як наслідок припинення житлових правовідносин, як санкція або як примусове виселення, що потребує врахування міжнародних стандартів, зокрема щодо внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано підстави виселення з наданням і без надання житла за Житловим кодексом Української РСР, Цивільним і Сімейним кодексами України. Зроблено висновок, що в ринкових умовах виселення з наданням житла є архаїчним і має застосовуватися лише у виняткових випадках: щодо дітей, осіб з інвалідністю та осіб, які мають право на соціальне житло.
Аврамова О.Є. Виселення з житла. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 24 травня 2019 р.). Харків : ХНУВС, 2019. С. 118-122
</summary>
<dc:date>2019-05-24T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Динамічні моделі здійснення суб'єктивного права.</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1323" rel="alternate"/>
<author>
<name>Аврамова, Ольга Євгенівна</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1323</id>
<updated>2026-10-14T17:47:27Z</updated>
<published>2015-12-18T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Динамічні моделі здійснення суб'єктивного права.
Аврамова, Ольга Євгенівна
У тезах розглянуто здійснення суб'єктивного права з позицій системної динаміки. Обґрунтовано можливість застосування загальної теорії систем до правових категорій, зокрема суб'єктивного права та його здійснення. Здійснення суб'єктивного права охарактеризовано як складну динамічну систему, стан якої залежить від положення суб'єкта, часу і місця дій. Виокремлено дві моделі здійснення суб'єктивного права. Перша, лінійна, - це модель стійкого здійснення, за якої фактичні дії суб'єкта збігаються з траєкторією, закладеною в юридичній нормі. Друга, нелінійна, характеризується дисбалансом між передбаченою нормою поведінкою і фактичними діями суб'єкта. Зроблено висновок, що запровадження в правову матерію математичних термінів і досягнень синергетики є перспективним напрямом правознавств
Аврамова О. Є. Динамічні моделі здійснення суб'єктивного права. Проблеми вдосконалення приватноправових механізмів набуття, передачі, здійснення та захисту суб'єктивних цивільних прав : матеріали «круглого столу», присвяч. пам'яті проф. Ч. Н. Азімова (м. Харків, 18 груд. 2015 р.). Харків, 2016. С. 127-130.
</summary>
<dc:date>2015-12-18T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Сучасний стан житлового права як юридичної науки</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1322" rel="alternate"/>
<author>
<name>Аврамова, Ольга Євгенівна</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1322</id>
<updated>2026-10-07T12:40:57Z</updated>
<published>2018-09-21T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасний стан житлового права як юридичної науки
Аврамова, Ольга Євгенівна
Тези рисвячено аналізу сучасного теоретичного та практичного стану житлового права як самостійної галузі юридичної науки. Розглянуто дискусію між науковцями-цивілістами щодо спроб розподілу житлових правовідносин між цивільним, адміністративним правом та правом соціального забезпечення. На основі аналізу міжнародних норм (зокрема ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права) та програм ООН-Хабітат обґрунтовано необхідність комплексного дослідження права на житло. Здійснено розмежування поняття «житло» як цивілістичної категорії та категорії житлового права, де останнє визначається через критерії безпеки, стабільності та доступності проживання. Зроблено висновок, що сучасний стан житлового права визначається потребою у формуванні єдиної концепції його пізнання.
Аврамова О. Є. Сучасний стан житлового права як юридичної науки.  Юридична наука в сучасному світі: здобутки та перспективи: матеріали наук. практ. конф. (м. Одеса, 21 вересня 2018 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика»,  2018. С. 26–29.
</summary>
<dc:date>2018-09-21T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Європейські стандарти інституту групового позову як механізм захисту інтересів громадянського суспільства</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1321" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кочин, Володимир Володимирович</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1321</id>
<updated>2026-10-07T08:39:59Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Європейські стандарти інституту групового позову як механізм захисту інтересів громадянського суспільства
Кочин, Володимир Володимирович
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
