https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/158 2026-07-10T02:32:27Z 2026-07-10T02:32:27Z Гевко, Володимир Львович https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1293 2026-07-03T15:53:46Z 2026-03-27T00:00:00Z

Правовий статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство Гевко, Володимир Львович У сучасний період у науковій доктрині та правозастосовній практиці спостерігається підвищена увага до дослідження й нормативного вдосконалення правового статусу такої специфічної фігури у процедурі банкрутства, як «уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів)» боржника. У науковій літературі та правозастосовній практиці здійснюється комплексний аналіз і тривають дискусії щодо низки проблемних питань, пов’язаних із процесуальним становищем уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справах про банкрутство. Зокрема, предметом наукового осмислення є питання щодо характеру та підстав її участі у відповідних провадженнях, у тому числі в межах позовного провадження, пов’язаного зі справою про банкрутство. Особливої уваги набуває з’ясування того, чи виступає така особа як фізична особа та/або адвокат (представник), який діє в інтересах засновника (учасника, акціонера) боржника у розумінні статті 58 Господарського процесуального кодексу України, чи ж вона наділена 34 самостійним процесуальним статусом як окремий суб’єкт провадження у справі про банкрутство як учасник у справі, визначений абз. 30 ч. 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства. Окремим дискусійним аспектом є трансформація її процесуального статусу у випадку, коли вона бере участь у спірних правовідносинах як сторона у справі, зокрема позивач, у спорі, що розглядається за правилами позовного провадження відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи про банкрутство.

2026-03-27T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1292 2026-07-02T09:09:01Z 2026-06-05T00:00:00Z

Застосування прецеденту у господарському процесі України в умовах зближення правових систем та імплементації Acquis Європейського Союзу Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Викладене у тезах доповіді дозволяє навести зроблений раніше висновок, за яким: «українські господарські суди повинні вивчати і брати до уваги рішення європейських та вітчизняних судових інституцій вищих інстанцій: Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Ухвалені раніше рішення наведених судів мають виступати орієнтиром, певним вегвізіром чи підказкою напряму руху до ухвалення вірного рішення зараз. На їх основі не може бути ухвалене рішення. Суд повинен послатися на норми Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України». Відповідно, зараз має тривати робота із визначення критеріїв обов’язковості застосування судовими органами України, особливо судами господарської юстиції, рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, а також найвищих судів України. Об’єктивні процеси зближення двох основних сімей триватимуть та поглиблюватимуться, а держави Європи перебуватимуть в авангарді цих процесів.; The above-mentioned in the report's theses allows us to state the conclusion made earlier, according to which: "Ukrainian commercial courts should study and take into account the decisions of European and domestic judicial institutions of higher instances: the Court of Justice of the EU, the ECHR, the Constitutional Court of Ukraine, the Economic Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, national courts of the EU member states. Previously adopted decisions of the above-mentioned courts should serve as a guideline, a certain guide or a hint of the direction of movement towards adopting the correct decision now. A decision cannot be made on their basis. The court must refer to the norms of the Constitution of Ukraine, laws and by-laws of Ukraine, as well as the norms of acts of international institutions, the consent to the mandatory application of which was previously granted by the Verkhovna Rada of Ukraine." Accordingly, work should now continue on determining the criteria for the mandatory application by the judicial bodies of Ukraine, especially by the courts of economic justice, of the decisions of the Court of Justice of the EU, the ECHR, as well as the highest courts of Ukraine. The objective processes of rapprochement between the two main families will continue and deepen, and the states of Europe will be at the forefront of these processes.

2026-06-05T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1290 2026-06-30T13:28:48Z 2026-04-27T00:00:00Z

Про потенційну підтримку банків і ЗСУ за рахунок фінансових ресурсів внутрішньо переміщених осіб у контексті партнерства держави та бізнесу Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Запропоновано зняти підставу для відмови ВПО у наданні державної допомоги у вигляді наявності облігацій внутрішньої державної позики та депозиту на суму, що на сьогодні перевищує 100 тисяч гривень. Усі тимчасово вільні фінансові ресурси у державі повинні працювати на її економіку та армію.; It is proposed to remove the grounds for refusing IDPs state aid in the form of domestic government bonds and deposits in the amount that currently exceeds 100 thousand hryvnias. All temporarily free financial resources in the state should work for its economy and army.

2026-04-27T00:00:00Z Зеліско, Алла Володимирівна https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1287 2026-06-26T10:45:33Z 2026-05-22T00:00:00Z

Трансформація системи юридичних осіб у законодавстві України: рекодифікаційні процеси Зеліско, Алла Володимирівна Реалізовувані у вітчизняних реаліях рекодифікаційні процеси увімкнули в дію масштабні процеси законодавчих змін, які є особливо складними у сфері юридичних осіб приватного права. Очевидно, що оновлення ЦК України, скасування ГК України вимагає тотального моніторингу та «чистки» вітчизняного чинного законодавства, перенасиченого спеціальними норма- тивними актами та підзаконними нормативними актами. Забезпечення системності змін доречно проводити у напряму включення у сферу змін згідно із системою юридичних осіб, установлених в ЦК України усіх спеціальних видів підприємств, що передбачені окремими спеціальними нормативними актами. Вказана потреба зумовлена наявністю у нормах спеціального законодавства окремих видів підприємств, щодо яких не є зрозумілими підходи щодо подальшої їх трансформації, так як під перелік підприємств у Законі України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» вони не підпадають.

2026-05-22T00:00:00Z