<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові видання</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/152" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/152</id>
<updated>2026-07-03T23:14:50Z</updated>
<dc:date>2026-07-03T23:14:50Z</dc:date>
<entry>
<title>Правовий статус уповноваженої особи  засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1293" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гевко, Володимир Львович</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1293</id>
<updated>2026-07-03T15:53:46Z</updated>
<published>2026-03-27T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Правовий статус уповноваженої особи  засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство
Гевко, Володимир Львович
У сучасний період у науковій доктрині та правозастосовній практиці &#13;
спостерігається підвищена увага до дослідження й нормативного &#13;
вдосконалення правового статусу такої специфічної фігури у процедурі &#13;
банкрутства, як «уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів)» &#13;
боржника.  &#13;
У науковій літературі та правозастосовній практиці здійснюється &#13;
комплексний аналіз і тривають дискусії щодо низки проблемних питань, &#13;
пов’язаних із процесуальним становищем уповноваженої особи засновників &#13;
(учасників, акціонерів) боржника у справах про банкрутство. Зокрема, &#13;
предметом наукового осмислення є питання щодо характеру та підстав її участі &#13;
у відповідних провадженнях, у тому числі в межах позовного провадження, &#13;
пов’язаного зі справою про банкрутство. Особливої уваги набуває з’ясування &#13;
того, чи виступає така особа як фізична особа та/або адвокат (представник), &#13;
який діє в інтересах засновника (учасника, акціонера) боржника у розумінні &#13;
статті 58 Господарського процесуального кодексу України, чи ж вона наділена &#13;
34 &#13;
самостійним процесуальним статусом як окремий суб’єкт провадження у справі &#13;
про банкрутство як учасник у справі, визначений абз. 30 ч. 1 статті  1 Кодексу &#13;
України з процедур банкрутства. Окремим дискусійним аспектом є &#13;
трансформація її процесуального статусу у випадку, коли вона бере участь у &#13;
спірних правовідносинах як сторона у справі, зокрема позивач, у спорі, що &#13;
розглядається за правилами позовного провадження відповідно до ст. 7 Кодексу &#13;
України з процедур банкрутства в межах справи про банкрутство.
</summary>
<dc:date>2026-03-27T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Застосування прецеденту у господарському процесі України в умовах зближення правових систем та імплементації Acquis Європейського Союзу</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1292" rel="alternate"/>
<author>
<name>Деревянко, Богдан Володимирович</name>
</author>
<author>
<name>Derevyanko, Bogdan</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1292</id>
<updated>2026-07-02T09:09:01Z</updated>
<published>2026-06-05T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Застосування прецеденту у господарському процесі України в умовах зближення правових систем та імплементації Acquis Європейського Союзу
Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan
Викладене у тезах доповіді дозволяє навести зроблений раніше висновок, за яким: «українські господарські суди повинні вивчати і брати до уваги рішення європейських та вітчизняних судових інституцій вищих інстанцій: Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Ухвалені раніше рішення наведених судів мають виступати орієнтиром, певним вегвізіром чи підказкою напряму руху до ухвалення вірного рішення зараз. На їх основі не може бути ухвалене рішення. Суд повинен послатися на норми Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України». Відповідно, зараз має тривати робота із визначення критеріїв обов’язковості застосування судовими органами України, особливо судами господарської юстиції, рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, а також найвищих судів України. Об’єктивні процеси зближення двох основних сімей триватимуть та поглиблюватимуться, а держави Європи перебуватимуть в авангарді цих процесів.; The above-mentioned in the report's theses allows us to state the conclusion made earlier, according to which: "Ukrainian commercial courts should study and take into account the decisions of European and domestic judicial institutions of higher instances: the Court of Justice of the EU, the ECHR, the Constitutional Court of Ukraine, the Economic Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, national courts of the EU member states. Previously adopted decisions of the above-mentioned courts should serve as a guideline, a certain guide or a hint of the direction of movement towards adopting the correct decision now. A decision cannot be made on their basis. The court must refer to the norms of the Constitution of Ukraine, laws and by-laws of Ukraine, as well as the norms of acts of international institutions, the consent to the mandatory application of which was previously granted by the Verkhovna Rada of Ukraine." Accordingly, work should now continue on determining the criteria for the mandatory application by the judicial bodies of Ukraine, especially by the courts of economic justice, of the decisions of the Court of Justice of the EU, the ECHR, as well as the highest courts of Ukraine. The objective processes of rapprochement between the two main families will continue and deepen, and the states of Europe will be at the forefront of these processes.
</summary>
<dc:date>2026-06-05T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Соціальна відповідальність бізнесу у сфері забезпечення реабілітаційної допомоги в Україні</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1291" rel="alternate"/>
<author>
<name>Теремецький, Владислав Іванович</name>
</author>
<author>
<name>Teremetskyi, Vladyslav</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1291</id>
<updated>2026-07-01T19:46:14Z</updated>
<published>2026-06-24T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Соціальна відповідальність бізнесу у сфері забезпечення реабілітаційної допомоги в Україні
Теремецький, Владислав Іванович; Teremetskyi, Vladyslav
У тезах досліджено соціальну відповідальність бізнесу у сфері забезпечення реабілітаційної допомоги в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що участь суб’єктів господарювання у цій сфері не повинна зводитися лише до благодійності, а має охоплювати договірні, інвестиційні, організаційно-сервісні, трудові та партнерські механізми. Особливу увагу приділено значенню публічно-приватного партнерства, державних гарантій медичного обслуговування, безбар’єрності та стандартів відповідальної поведінки бізнесу. Зроблено висновок, що соціально відповідальна участь бізнесу у сфері реабілітації сприяє відновленню людського потенціалу, соціальній інтеграції постраждалих осіб та розвитку соціально орієнтованої економіки.
The theses examine the social responsibility of business in the field of rehabilitation care in Ukraine under martial law and in the context of post-war recovery. It is substantiated that the participation of business entities in this area should not be limited solely to charity, but should include contractual, investment, organizational-service, labor and partnership mechanisms. Special attention is paid to the importance of public-private partnership, state guarantees of medical care, accessibility and standards of responsible business conduct. It is concluded that socially responsible business participation in the field of rehabilitation contributes to the restoration of human potential, the social integration of affected persons and the development of a socially oriented economy.
</summary>
<dc:date>2026-06-24T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Про потенційну підтримку банків і ЗСУ за рахунок фінансових ресурсів внутрішньо переміщених осіб у контексті партнерства держави та бізнесу</title>
<link href="https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1290" rel="alternate"/>
<author>
<name>Деревянко, Богдан Володимирович</name>
</author>
<author>
<name>Derevyanko, Bogdan</name>
</author>
<id>https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/1290</id>
<updated>2026-06-30T13:28:48Z</updated>
<published>2026-04-27T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Про потенційну підтримку банків і ЗСУ за рахунок фінансових ресурсів внутрішньо переміщених осіб у контексті партнерства держави та бізнесу
Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan
Запропоновано зняти підставу для відмови ВПО у наданні державної допомоги у вигляді наявності облігацій внутрішньої державної позики та депозиту на суму, що на сьогодні перевищує 100 тисяч гривень. Усі тимчасово вільні фінансові ресурси у державі повинні працювати на її економіку та армію.; It is proposed to remove the grounds for refusing IDPs state aid in the form of domestic government bonds and deposits in the amount that currently exceeds 100 thousand hryvnias. All temporarily free financial resources in the state should work for its economy and army.
</summary>
<dc:date>2026-04-27T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
